Євгенія Кирилівна | Depaul Ukraine

Допомагаємо бездомним людям і тим, хто опинився за межею бідності.

Євгенія Кирилівна

Життя продовжується!
Це історія про одну з наших клієнток яка у 85 років починає жити заново!
У своєму поважному віці вона пережила забагато випробувань, але змогла вистояти та не втратити віру у майбутнє!
             Євгенія Кирилівна народилася та усе життя прожила у м. Стаханові, що на Луганщині. Багато сил та енергії вона витратила працюючи на добробут рідного міста. Була 2 рази нагороджена президентом України, за свою тяжку і старанну працю шахтаря. Але події, що почалися на Донбасі у 2014 році змінили її життя назавжди.
Під час трагічного інциденту на очах Євгенії Кирилівни було вбито найріднішу та найближчу для старенької людину, її підтримку та опору, її сина. Найстрашніше та найтяжче для батьків хоронити своїх дітей, у яких було вкладено стільки любові та підтримки, на яких було покладено стільки надій та сподівань. У слід за найстрашнішою подією, що могла статися з Євгенією Кирилівною, у наслідок військових дій, було повністю зруйновано її житло, останнє місце де старенька могла знайти притулок і спокій. 
          Звісно такі події не могли не залишити відбиток на психічному та душевному стані старенької, вона майже повністю зневірилася та не знала як та навіщо жити далі.
Але це було не останнє випробування яке довелося їй пережити…..
Через те що Євгенія Кирилівна не підтримувала проросійські настрої, які панували у її рідному місті, у 83 роки вона була змушена покинути місце де провела дитинство, місце де поховані її батьки та, найстрашніше, діти, місце для розвитку якого вона витратила стільки сил і праці.
Але старенька не здалася, а попрямувала до Харкова, у повну невідомість та невизначеність….
           До нас бабуся звернулася, після того як вже деякий час прожила у місті, де на жаль, не змогла знайти собі постійного житла та спокою після стількох трагедій.
Дізнавшись страшну історію її життя ми зрозуміли, чому старенька не змогла влаштуватись на новому місці, ті трагічні події залишили глибокий слід у її душ і та серці. Маючи певні психічні проблеми вона не могла самостійно вирішувати життєво важливі питання. Потребувала постійної підтримки та допомоги. Ми намагалися зробити все щоб вона змогла відчути себе потрібною та не покинутою на призволяще. Кожного дня відвідуючи зупинки проекту «Допомога на колесах» Євгенія Кирилівна отримувала від нас не лише необхідну їжу, а найголовніше можливість поділитися проблемами та переживаннями, спогадами та маленькими радощами.
Але одного дня вона не прийшла….
Ми одразу зрозуміли що сталося щось страшне…
           До організованих пошуків старенької долучилися інші клієнти, які відвідували зупинку проекту, вони намагалися допомогти та щиро переживали за Євгенію Кирилівну, а наші співробітники обдзвонювали усі можливі інстанції з жахом чекаючи поганих новин та здригаючись від кожного дзвінка. Ми майже зневірились та одного дня сталося диво….
Відвідуючи наших клієнтів у лікарні невідкладної допомоги, випадково на порозі приймального відділення наша медсестра зустріла бабусю, яку шукали усім колективом. Виявилося, що її жорстоко побили та залишили без речей та документів…Швидка привезла її до лікарні у тяжкому стані, з гематомою голови та забоями м’яких тканин, серцевими болями, налякану та зневірену. 
           Ми доклали усіх можливих зусиль для пошуку документів Євгенії Кирилівни та тут нас спіткало ще одне диво! Співробітник поліції знайшов документи нашої бабусі!
Відтепер ми маємо можливість не лише піклуватися про неї у лікарні, а й допомогти з переведенням у військовий госпіталь, старенька «дитина війни», де вона зможе отримати довгострокову реабілітацію, якої зараз так потребує! 
          Ще однією гарною новиною на шляху до нового життя стало те, що ми знайшли невістку Євгенії Кирилівни, яка готова допомагати та підтримувати її. Всі ці події почали знову вселяти надію у серце Євгенії Кирилівни, вона не здається і вірить у хороше в людях і світі.
Потрошку, життя старенької починає наповнюватися маленькими дивами і ми сподіваємося, що у цієї історії буде насправді гарне закінчення, оскільки Євгенія Кирилівна заслуговує на щасливу та спокійну старість! 
          Попри все, життя продовжується і головне завжди знаходити в собі сили іти далі, які б випробування нам не готувала доля!

Всеукраїнский благодійний фонд "Деполь Україна"