Історія Леоніда | Depaul Ukraine

Допомагаємо бездомним людям і тим, хто опинився за межею бідності.

Історія Леоніда

     Більше року співробітники Філії ВБФ «Деполь Україна» працювали з клієнтом в Одеській міській лікарні №11, Постіком Леонідом Михайловичем 1964 р.н..
 
    15 років тому він приїхав до Одеси на заробітки, приїхав зі співмешканкою. Зі своєю сім'єю він розлучився залишивши двох дітей і дружину в Молдові. В Одесі Леонід не зміг влаштуватися на нормальну роботу, з часом розійшовся зі співмешканкою і жив на вулиці, підробляючи двірником. Живучи на вулиці Леонід обморозив ноги, потрапивши до лікарні, впав у глибоку депресію. Він розумів що в чужій країні без документів і грошей йому не вижити.
 
    Дуже довгий період він був мовчазним. Нам складно було знайти з ним спільну мову. Складність також була в тому, що він погано знав російську мову, через те, що був громадянином Молдови. Як потім розповів Леонід, довго думаючи і спостерігаючи за співробітниками Деполь намагався зрозуміти, чи це ті люди яким можна довіритися: «Я боявся, але потім довірився, і зрозумів ... моє життя в ваших руках!».
 
    Під час однієї з розмов, Леонід попросився додому. Ми знали що він з Молдови і без паспорта. Витратили багато часу на пошук рідних у соціальних мережах, але в результаті ми знайшли сестер, дочок, племінників. З різних країн світу: Португалії, Німеччини, Росії і Молдавія. Ми намагалися зрозуміти родинні стосунки Леоніда, намагалися закликати до сердечної любові до загубленого брата і батька. Після довгих вечірніх розмов з дітьми і сестрами було зрозуміло, що вони готові прийняти Леоніда, який покаявся у своїх необдуманих вчинках, додому.
 
    Оперативно співробітники зв'язалися з консульством Молдови в Одесі, за один день зробили паспорт для виїзду. Купили квиток. Посадили в поїзд, повідомили час коли родина Леоніда має зустріти його у Молдові та відправили додому.
Але по дорозі прикордонники висадили його, не дивлячись на інвалідність. Проблема була в тому, що Леонід мав сплатити штраф за незаконне перебування на території України, про що в консульстві не повідомили.
 
    О 5 ранку співробітник філії виїхав на кордон в пошуках клієнта, паралельно інший співробітник зміг додзвониться в Головне управління митної служби у м.Києві і завдяки довгим переговорам та людському розуміння вищого керівництва митої служби, Леонід знайшовся, і був одразу відправлений до Києва, а потім до Молдови.
 
Зустріч з родичами була приголомшливо гаряча. Вони радісно і з теплотою в серці взяли його назад в сім'ю!

Всеукраїнский благодійний фонд "Деполь Україна"